Алкогольний синдром абстинента (синдром отмены)
развивается через 25—48 ч после приема алкоголя и включает в себя
комплекс вегетативных и психопатологических симптомов,
представленных с различной полнотой в разных случаях: тремор пальцев
рук, кончика языка или век, потливость, тахикардию или артериальную
гипертонию, головную боль, пониженное настроение с, выраженным
чувством дискомфорта, недомогание, слабость, тошноту, рвоту,
бессонницу, иногда психомоторное возбуждение, транзиторные
зрительные, тактильные, слуховые галлюцинации или иллюзии,
судорожные припадки.
При постановці діагнозу слід виключити різну ургентну
патологію, яка може мати місце і одночасно з синдромом
відміни (пневмонію, гіпоглікемію, діабетичний кетоацидоз, анемію,
гострий геморагічний панкреатит, печінкову недостатність,
менінгіт, субдуральну гематому, синдром абстинента іншого генезу).
Лікування : прийнятніше клометиазол (геми-неврин), при його
відсутності хлордиазепоксид (элениум) по 25-30 міліграм або Діазепам (реланиум)
по 10-20 міліграм через 4-6 ч до редукції гострих проявів. При патології
печінки - доцільніше лоразепам (6-12 міліграм в день).
Алкогольні блекауты (полисемпсты) - амнезія (за-памятование)
ситуації, подій, що мали місце під час сп'яніння, за відсутності
порушення свідомості і вираженого розладу поведінки.
